Ці дні присвячені пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни.
Президент України відзначив, що саме в ці дні гранично ясно, що для України побажання миру є найголовнішим. Він підкреслив, що незгасна людська пам’ять про колосальні жертви Другої світової, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл вкотре застерігає світ від небезпеки повторення цієї жахливої катастрофи.
Прем'єр Володимир Гройсман наголосив, що втрати України у Другій світовій війні є одними з найбільших серед країн, що постраждали від нацизму. Історики досі не мають одностайної думки щодо цього, однак йдеться щонайменше про 5 млн безпосередньо убитих українців та ще більше депортованих, репресованих, евакуйованих, загиблих від голоду і холоду наших співвітчизників. Тоді загинув кожен п’ятий українець – коричнева чума не оминула практично жодної української родини.
Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.
Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». По своїй суті він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню - 8 травня в 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня в 1:01 за московським).
Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.
Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.
В Україні День пам’яті та примирення встановлено згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».
Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
В Україні до Днів пам’яті та примирення приурочені меморіальні й урочисті акції, які мають відбутися 8 та 9 травня.
9 травня в Україні відзначається і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
