НовиниRSS

Про це вона сказала в інтерв'ю "Громадському".

За словами Людмили Шеремет, вона два рази зустрічалася з президентом Петром Порошенком.

"Я єдине запитала: "Ви – гарант, кажете про те, що це справа вашої честі, і хочете, щоб вона була розслідувана. А ось пан Аваков сказав, що це дуже серйозна справа, і вона відноситься до тих 7% справ, які взагалі не розкриваються". Тобто, я зрозуміла, що ця справа просто не буде розкрита. Ось і все", - сказала Шеремет.

Разом з тим вона додала, що вірить Порошенку, який заявляє, що це справа його честі, і що він дійсно хоче, щоб її розкрили.

За словами матері вбитого журналіста, в курсі розслідування її не тримають.

"У нас є адвокат, з яким я один раз зустрічалася десь півроку тому, а то й більше. Його присутність і високе професійне прагнення до роботи в цій справі вселяє надію", - сказала Шеремет.

На її думку, для того, щоб прискорити розслідування, потрібна воля влади і бажання знайти винних.

"Мені не хотілося б, щоб постраждав хтось невинний через те, що у них щось не виходить, або є якісь інші причини, щоб не розкривати цю справу. Тому що такі прецеденти є", - сказала мати вбитого.

Але для винних вона хоче покарання згідно із законом.

"Нема мого сина. І мені не так важливо, що буде з винними. Нехай їх покарають згідно з законом. Мені чужого життя не треба", - підсумувала Людмила Шеремет.

Як повідомлялося, один з керівників "Української правди" Павло Шереметзагинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".

Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, "які беруть участь у кримінальному судочинстві".

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник "Української правди" Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.



FM-TV

ВСЕ НОВОСТИ ПО-РУССКИ ЗДЕСЬ

ALL NEWS IN ENGLISH HERE